Заміж вдруге: легше чи складніше?

Зараз мало кого здивуєш розлученням і повторним шлюбом. Один раз - на все життя - радше такі стосунки стають рідкісними. Сучасні й самостійні не хочуть терпіти, поступатися, прощати. Заради чого? Життя одне! І часто знову наступають на ті самі граблі. Як убезпечитися від цього?

Всі вони однакові?

Здавалося б, коли вже маєш досвід чогось, легше не наробити помилок. Але болісний досвід сам по собі також може стати на заваді гармонійних відносин. Найпоширеніша проблема - підсвідоме сприйняття нових стосунків як продовження попередніх.

Усі чоловіки моєї знайомої Тамари були схожими один на одного, як брати. Її пояснення, мовляв, вона западає на один і той самий тип, ще якось сприймалося. Але згодом усі вони починали заглядати в чарку - "як Вася" - перший чоловік. Потім - припиняли працювати і міцно вкладалися на канапі - так само, як Вася.

А ще за якийсь час вона з'ясовувала, що вони, поки дружина гарувала на роботі, мабуть, слідом за Васею, вчащали на побачення з веселими та необтяженими хатніми турботами жінками. Тричі такий розвиток стосунків завершувався грандіозним скандалом з викиданням речей. Але з четвертим чоловіком Тамара живе, хоча й регулярно свариться. Каже, зрозуміла, що годі від добра добра шукати.

Не будь як Вася, змінюй сценарій

Якщо ж говорити серйозно, будувати нові стосунки після тих, які не склалися, складніше. Насамперед заважають негативні очікування. Наприклад, ваш колишній чоловік під приводом зустрічі з друзями насправді проводив час з коханкою, що й спричинило розрив. Тож тепер, коли новий коханий говорить вам, що йому треба допомогти товаришеві перевезти речі чи просто зустрітися з кимось, ви влаштовуєте йому істерику.

Читайте також: Брачный контракт и тайны семейных альбомов

Або як це було у моєї вже згадуваної знайомої Тамари. Тільки-но новий цілком нормальний чоловік збирався випити за вечерею келих вина, вона впадала в істерику - знов вийшла за алкоголіка. Або ж зізнавалася, що перевіряла його телефон, звідки примусила видалити усі жіночі імена. Бо Вася її зраджував, тож з новим чоловіком у них, мовляв, не повинно бути одне від одного жодних таємниць. Але новий не-Вася, все ж примудрився приспати пильність дружини. Один-єдиний залишений в телефоні "жіночий" контакт Марія Пилипівна виявився не бухгалтеркою, а таки коханкою.

То чому ж за таких заходів безпеки наступні Тамарині шлюби зазнавали поразок? Та тому що Васі були нові, а сценарій у свідомості залишався попереднім. Через місяць він почне пити, через рік зраджувати. Та й взагалі - усі вони козли!

Таке сприйняття притаманне людям з низькою самооцінкою чи комплексом жертви. Можливо, самі в дитинстві мали перед очима подібну картину. Або, в усякому разі, не мали достатньої емоційної підтримки з боку батьків. Такі люди немов би говорять: зі мною так вчиняти можна. Чим не те, щоб провокують, але приваблюють тих, хто поводитиметься з ними погано. Але, принаймні, звично для них.

Третій - зайвий

Ще одна поширена помилка - у спілкуванні з новими партнерами ви продовжуєте подумки щось доводити попереднім. Наприклад, ти казав, що я погана господиня, тож тепер я старанно займатимуся домом. Тільки те, яка я бездоганна, побачиш не ти, а мій новий чоловік. Або: ти весь час дорікала мені, що я не здатен заробити грошей. Так от тепер я заробляю достатньо - і моя нова дружина задоволена.

В цьому ніби немає нічого поганого. Окрім того, що ви психологічно все ще живете з вашими "ексами". І робити щось добре вас спонукають не власні бажання і навіть не прагнення сподобатися новому чоловікові, а незакінчений діалог з колишнім.

З літератури ми знаємо чимало прикладів, коли всупереч або назло писалися геніальні вірші чи музичні твори. Але ж, живучи минулим, ви використовуєте вашого нинішнього партнера лише як тло. А це непорядно й образливо. Він чи вона рано чи пізно це відчують, і вам доведеться рятувати вже нові стосунки.

Тож не переносьте конфлікти з попередніх шлюбів у теперішній час. Якщо ще не завершили стосунки або вийшли з них із травмою, не поспішайте "лікуватися" новим коханням. І перетворювати нового знайомого на жилетку чи на психоаналітика. А коли все ж вирішили почати нове життя, починайте його з чистої сторінки.

Дозована відвертість і непорушність кордонів

Як би вас не скривдив колишній чоловік, не розповідайте новому, як вам погано жилося до нього. І хоча нові партнери часто заохочують до таких одкровень, мотивуючи їх тим таки - щоб не було ніяких таємниць, все ж подробиці вашого попереднього життя з іншою людиною їх не повинні стосуватися. Знаю багато випадків, коли дочасна надмірна відвертість викликала потім почуття провини і як наслідок - відчуження від занадто допитливого партнера.

Або ж навпаки. Новий чоловік на підставі якоїсь зайвої інформації влаштовував дружині сцени ревнощів до колишнього чоловіка. Вона ж не могла збагнути, чому так. Вона ж щиро кохала нового партнера. Річ у тому, що жінка сприймала все, що було з її "ексом" лише як факт з минулого. Її ж чоловік, давши волю уяві, і поживу розуму, надавав цим фактам емоційного забарвлення. Він подумки прокручував її діалоги з колишнім чоловіком, ображався за неї та на неї. Хотів помститися, не розумів, як можна було дозволяти так до себе ставитися. Словом, мучив і себе, і дружину. Хоча всі ці події вже відбулися, і виправити щось було годі.

Читайте також: Чому сучасні українські дівчата не поспішають заміж

Отже, краще одразу означити особистісні кордони, за які нікому не можна заступати. Сподіваюся, за ними опиняться й ваше особисте листування, доступ до телефона і комп'ютера. Бо ми ж знаємо, що всі ті навіювання про "єдине ціле" і "правду, й нічого крім правди" - ні що інше, як замасковане під турботу бажання контролювати. Як прояв невпевненості у собі одного або й обох партнерів.

Здорові ж стосунки ґрунтуються на взаємних довірі та повазі.

Читать польностью: http://uainfo.org/blognews/1515968719-za...

Самые важные новости дня с facebook & twitter