"Бунтуй, кохай, права не віддавай". Як минув "Марш рівності" у Києві

Із самого ранку, 18 червня, проїхати до центру Києва з вулиці Володимирської, парку Шевченка і площі Льва Толстого неможливо. Вулиці, з усіх напрямків, були перекриті автобусами з поліцією, металевими парканами, біля яких стояли нацгвардійці і кінологи, а біля парку патрулювала кінна поліція. Координувати активістів і підтримувати їх морально приїхали з півсотні волонтерів, деякі з них представники громадських організацій, інші просто підтримують КиївПрайд і вирішили допомогти.
Такі запобіжні заходи прийняті не даремно. Напередодні прес-секретар "Правого сектора" Артем Скоропадський заявив, що радикали мають намір блокувати Марш, а керівник організації Володимир Загазей у своєму facebook закликав усіх підтримати рух проти ЛГБТ-спільнот називаючи їх "дегенератами і збоченцями".
Під'їжджаючи до перекритої Володимирській таксисти обурювалися і нарікали, що через всі ці "зборища" працювати неможливо.
– Що це розвели?! І так грошей ні на що не вистачає, а вони з парадами своїми, краще б справою зайнялися, а вони тут стоять. Ще й нам працювати не дають.

З боку Національної опери вулиця перекрита металевою огорожею, на в'їзді з десяток автобусів, в яких привезли близько п'яти тисяч нацгвардійців і поліцейських. Через шість металошукачів пропускають по-черзі учасників Маршу. Перевіряють педантично. У хлопця в рюкзаку знаходять зеленку і йод, на запитання поліції "Навіщо вони йому на Марші?", каже: "А може погано комусь стане. Я допоможу". Вилучили.
У сміттєвих контейнерах, куди правоохоронці викидають заборонені предмети – ножі, яйця, скло, ножиці, газові балончики, дерев'яні палиці, медичні розчини і навіть виделки.
Всього, за даними поліції на Марш прийшло близько 2,5 тисяч осіб, але волонтери повідомили про чотири тисячі учасників.

На відміну від активістів, поліція помітно нервувала. Нацгвардійці мнуться з ноги на ногу і на будь-який голосний звук, вони готові зірватися в біг, щоб припинити можливу провокацію. У цей час, всього за двісті метрів від ЛГБТ-параду, біля бульвару Шевченка, збираються радикали з "Правого сектору", їх стримує в оточенні Нацгвардія.
О 10 годині, на Володимирській вулиці навпроти Будинку вчителя, учасники вишикувалися в колону, яка з хвилини на хвилину почне Марш. Вони спокійні і не бояться. Всі розділені на невеликі групи від 50 до 100 людей. До однієї з них, з прапором ЛГБТ в різнобарвній футболці, старих потертих джинсах і окулярах, підбігає молодий хлопець. Він студент Київського політеху. Коли активісти починають викрикувати "Права людини понад усе", він піднімає прапор і важко дихаючи скандує разом з ними.
– Ні, я нічого не боюся. Все життя мої права обмежують. Мене били в школі та університеті. Тут я не один і мене підтримують тисячі і поліція також. Ми повинні тут бути, щоб жити в цивілізованому суспільстві.

У колоні багато тих, хто підтримує ЛГБТ-спільноту та тих, хто просто проти будь-якого утиску прав людей. У натовпі, в очі кидається чоловік у футболці з написом "Пітер + Київ = любов".
– Я з Пітера. Ось як на футболці у мене написано. Приїхав просто з Росії, щоб підтримати Прайд і рух в бік Європи. Я не один приїхав, нас з Пітера чоловік вісім. У нас в Росії немає такого, там складнощі саме з владою.
Він розповідає, що через закон про пропаганду в Росії не можна проводити подібні заходи, тому вони з колегами відвідують різні міста і країни.
Жарко, задушливо, у повітрі +27, але ніхто не розходиться.
– Ви готові? – прокричав волонтер в рупор. Пролунав шум.
– Бунтуй, кохай, права не віддавай! – у відповідь проскандували учасники Маршу.

У гучномовці оголошують початок Прайду і колона, яка з усіх боків оточена силовиками, починає не поспішаючи йти.
З будинків і магазинів, що стоять уздовж центральних вулиць, визирають люди. Деякі просто махають руками і вітають, інші з незадоволеним виглядом дивляться на учасників, деякі показують непристойні жести.
Силовики час від часу зриваються і біжать, битком оточуючи учасників. Кордон правоохоронців такий міцний, що пройти через нього ніхто і не зміг би, а всіх хто виходить з колони назад не пускають.

Коли марш підходить до бульвару Тараса Шевченка, сивочолий поліцейський криком віддає команду "Приготуватися! Притиснутися!" і правоохоронці в кінець шеренги один через одного передають його слова. Всі зупинилися і заметушилися. Попереду стоять близько 100 противників КиївПрайд і учасники "Правого сектора". Вони оточені силовиками. Через кілька хвилин нацгвардійці несподівано розгортають активістів і відводять з запланованого маршруту вниз по бульвару. Сутичок вдалося уникнути.
За "стіною" поліції, біля парку Шевченка, стоїть машина з потужними колонками, з яких лунають вигуки противника параду "Ганьба" і "гомосексуалістам не місце в Україні". Він також розповідає про шкоду гомопропаганди і про те, що учасники Прайду "нездорове суспільство". Активісти Маршу намагаються його перекричати і скандують свої гасла ще голосніше.

Важко йти, всі притулилися одне до одного, по сторонам Нацгвардія не дає нікому ні увійти ні вийти. Один з учасників з ірокезом і пробитими вухами із захопленням каже: "Чорт, як багато поліції – це круто".
Разом з усіма, тримаючись за руки, йдуть дві дівчини, зовнішності, що не привертає зайвої уваги: русяве волосся, вузькі джинси і легкий макіяж. У весь тремтячий голос вони кричать: "Бунтуй, кохай, права не віддавай!", "Права людини – понад усе!", "Країна для усіх". На запитання, чи не страшно їм тут перебувати, веселим але невпевненим голосом одна з них відповідає: "Мені здається, все дуже добре проходить і безпечно. Мені 17 років, і я представник ЛГБТ-спільноти. Батьки мене в цьому повністю підтримують і мій тато тут разом зі мною".

Українські гомосексуалісти розповідають, що в Україні вони не відчувають себе в безпеці і скаржаться на брак прав. Наприклад, вони не можуть утворювати цивільні шлюби, передавати майно партнеру у спадок в разі своєї смерті або навіть просто відвідати хворого партнера в реанімації. Не кажучи вже про право всиновлювати дітей.
З великим райдужним прапором в руках йдуть Віталік і Вітя. Вони студенти і приїхали з Одеси підтримати права гомосексуалістів. За їхніми футболками ( "Він моя сім'я" - зі стрілками один на одного) зрозуміло, що вони пара. Вони вже замислюються над тим, щоб завести дітей і створити справжню сім'ю. Вітя розповідає, що вони, не бояться і відвідують марші ЛГБТ і в своєму рідному місті і в Києві.

– Ми пара, і разом вже 1,5 року. Ми хочемо щоб в Україні легалізували партнерство, хоча б на початковому рівні, пізніше можуть бути вже і шлюби, але повинні бути якісь закони, які легалізують усиновлення дітей, щоб людям було простіше з сім'єю.
Вітя впевнений, що через його орієнтацію в університеті викладачі погано ставляться до таких як він і навмисно занижують оцінки незалежно від того, як добре ти знаєш предмет.
Цього разу сильної агресії протягом Маршу вдалося уникнути, але голос "проти", хоч і незначний, але все ж був. Близько 10:30, наближаючись до кінця маршруту, біля площі Льва Толстого в колону через силовиків намагаються прорватися противники ходи з криками "Ганьба" і "Ні педикам! Україна, зупини це!". Поліція швидко зреагувала – заломивши руки за спину вона швидко відвела їх в сторону.

О 10:45 Марш закінчився. На перехресті у метро Льва Толстого всі зупинилися. У цей час, активістів потроху починають пропускати в метро, яке працює тільки для учасників Маршу рівності. Деякі, перед тим, як спуститися в підземку, ховають плакати, різнокольорові прапори і переодягаються в інший одяг, більш нейтральний, що не привертає уваги.
У цей час, киянка Маргарита, якій на вигляд років сорок, у футболці "Hello Kitty" і в яскравому піджаку, постійно поправляючи окуляри намагається пояснити поліції і журналістам чому виступає проти параду. Вона називає себе журналістом, і не перестаючи вести онлайн-трансляцію на facebook каже:
– Ми висловлюємо протест проти гей-параду. Ці всі люди тут – вони переносники хвороб. Вони всі ВІЛ-інфіковані. І вони хочуть заразити все наше суспільство, щоб ми морально деградували. Це ганьба і вони всі несуть загрозу. Ці люди хочуть щоб ми СНІДом хворіли.

Всього за десять метрів від неї стоїть короткострижена блондинка в темних окулярах і нервово затягуючись сигаретою говорить зовсім протилежне:
– Права в Україні порушуються. Мене, бувало, і на роботу не брали через мою орієнтацію. Я на роботі не можу навіть про це нічого сказати, тому що, навіть від одного усвідомлення, що поруч з ними ЛГБТ-осіб це все, і страх і гомофобія і просто звільнення. Мене звільняли.
До 11 години, коли на Льва Толстого все закінчилося, і волонтери попросили всіх покинути проїжджу частину, оскільки незабаром мають відкрити рух для автомобілів, неподалік, між парком і червоним корпусом КНУ ім. Тараса Шевченка продовжували стояти близько сотні противників Маршу з радикалами "Правого сектора". Силовики взяли їх у кільце. Після невеликої сутички близько 10 осіб посадили до автозаків і повезли до райвідділу. "Правий сектор" налаштований рішуче і вимагає всіх відпустити.

За кілька кроків, на парапеті біля парку сидять дві дівчини в довгих спідницях і з зав'язаними хустками на голові, років 20-ти, вони поділяють думку радикалів. Дівчата неагресивні, вони не викрикують гасла, нікого не ображають і спокійно спілкуються між собою.
– Ми тут за "сім'ю". Все, що тут відбувається – це гріх і гидота. Це все просто безбожництво. Ці всі люди, які прийшли на підтримку Маршу, вони просто ще не усвідомлюють і не розуміють. У них немає щастя, у них одна порожнеча, яку може заповнити тільки Бог. Нам просто шкода всіх цих людей.
Не встигнувши договорити, повз них проходить бабуся років 80-ти і з обуренням кидає в їхній бік: "Це Марш п*диків, а не марш рівності".

До 13 години про Прайд нагадували тільки силовики, кілька журналістів, які метушаться і розібрані металеві огорожі. Комунальники стали поливати асфальт водою і очищати дороги. Вже менше ніж через годину всі роз'їдуться, і по вулиці знову пустять транспорт.
Після завершення "Маршу рівності" поліція повідомила, що було затримано шестеро осіб, п'ять з яких пізніше відпустили.
Член правління КиївПрайд і радник з безпеки маршу Зорян Кісь по завершенню Маршу в facebook написав короткий пост: "Нескінченно дякую! Марш пройшов дуже добре, сподіваюся, що після Маршу ніхто не постраждає".
Сулима Валентина

Читать польностью: https://tsn.ua/ukrayina/buntuy-kohay-pra...

Самые важные новости дня с facebook & twitter


Похожие новости

"Тупой свин!" Пользователей сети разозлила неудачная шутка Урганта о войне 0 0 0
Експерт пояснив значення обстрілу людей на навчаннях "Захід-2017" 0 0 0
WikiLeaks рассказала о масштабной слежке за мобильными сетями в России 0 0 0
На Львівщині судитимуть двох терористів "ЛНР" 0 0 0
Війна пам’ятників 0 0 0
Що треба знати про спадкування 0 0 0
Эрдоган назвал события в Мьянме "геноцидом по этническому признаку" 0 0 0
Apple iOS 11 "уничтожает" старые программы для iPhone и iPad 0 0 0
Відпустили злодіїв, які в день похорону бійця АТО обікрали його будинок 0 0 0
Президент США Дональд Трамп закликав ООН захищати Україну 0 0 0