"Змайстрував великого човна, щоб освідчитися коханій"

 Гондола величезна можливість для Вінниці стати столицею романтики. Дивно, що до мене ніхто не додумався створити у місті новий вид транспорту, каже вінничанин 33-річний Віталій ГУМЕНЮК. Торік почав катати людей на італійській гондолі.
Віталій Гуменюк раніше вісім років працював будівельником. Кілька років на набережній Південного Бугу відкрив паб "Вінницька реберня". Це єдиний плавучий заклад у ­місті.
 Облаштував причал. Сподівався, хтось припливе до пабу на човні, розповідає чоловік. Тоді ж подумав про власне судно, щоб катати людей. Якось за вечерею мама розказала, що мій дід Іван у молодості змайстрував великого гарного човна, щоб освідчитися коханій моїй бабусі Гані. Назвав "Джульєтта". Ним захоплювались усі. Та потім їх при розподіленні направили на роботу до Вінниці. Човен не змогли із собою забрати. Віддали його родичеві із Дніпра.
 Вирішив викупити сімейну реліквію, продовжує. Дядько Мирослав зрадів, що я знайшовся. Розповів, що 12 років катав човном закоханих по Дніпру. Кайфував від того і мав додатковий заробіток до пенсії. Останніми роками покинув це заняття, бо постарів. Домовилися, що приїду. Їхав за човном. Дядько зняв тент, а там гондола. Втратив мову хвилин на 20. Бігав навколо неї, не міг повірити своїм очам. Виявилося, гондола ­добре збереглася і досі на плаву дядько за нею гарно доглядав. Заплатив йому відступні. Коли він передавав мені гондолу, то ніби як рідну дочку заміж віддавав. Потім квоктав ще з півроку як там вона? Якось дзвонить: "У Він­ниці дощ. Ти гондолу накрив?"
До Вінниці гондолу перевозив вантажівкою. Це обійшлося у 14 тис. грн.
 Везли добу, говорить Гуменюк. Щоб нашими дорогами її не розтрясло, гондолу перев'язали, обклали шинами. Потім фура не змогла під'їхати до причалу. Мусили зо 200 метрів ушістьох нести її на ременях. Самотужки спускали на воду.
За півтора місяця гондолу відреставрували. Замінили двигун, зробили нові весла.
 З неї не злазив. Щоранку приїздив у паб і щось майстрував, ліпив, шпаклював. Вклав багато грошей. Порахував, що зможу їх відбити не раніше 2021 року.
У гондолі можуть розміститися шестеро людей. Півгодинна прогулянка коштує 250 грн.
 Гондола стала найромантичнішим місцем для побачень. Торік мав 300 прогулянок, покатав близько 1300 людей, розповідає Віталій. Зараз її знову реставрують, бо прогнила. Хлопці кажуть, ще б зо два ро­ки і гондоли б не було. Її треба відреставрувати, бо це одна з вимог, щоб отримати сертифікат ЄС на виробництво гондол. Саме зараз оформляю дозвільні документи і чекаю реєстрацію у міжнародній базі виробників кораблів. Приміщення і майстрів уже знайшов. Вони не можуть дочекатися початку роботи. Процес гальмує лише бюрократична тяганина.
"Віджали бізнес, пограбували, дружина подала на розлучення"
Віталія Гуменюка жартома називають штукатуром-ресторатором.
 Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок у Києві, розповідає. Після другого курсу навчання покинув. Дружина завагітніла, треба було заробляти гроші. На той момент гарно платили будівельникам. Влаштувався маляром-штукатуром. Згодом почав керувати закупками будматеріалів, а потім став керівником будівельної компанії із приватної практики. Та з будівельного бізнесу вирішив піти. Щоб заробляти там, треба щось не доплатити робітникам, не доробити замовнику. Весь час почувався проституткою. Постійно доводилося домовлятися з власною совістю, щоб родина мала дах над головою і шматок м'яса в холодильнику.
2014 року Віталій взяв в оренду МАФ і почав торгувати шаурмою.
 Через чотири місяці у мене віджали бізнес, пограбували квартиру. Дружина подала на розлучення, а я об камінь пробив піддон своєї машини і змушений був здати її на металобрухт. Хотів шукати кращої долі в іншій країні. Став цікавитись, як виїхати. Це наштовхнуло на думку відкрити агенцію з працевлаштування за кордоном. Бізнес пішов. Потім вирішив зробити паб на набережній. Зараз планую відкрити ще два.

Читать польностью: https://gazeta.ua/articles/people-newspa...

Самые важные новости дня с facebook & twitter