Ученим вдалося оживити клітини мамонта. Розповідаємо, чи допоможе це "воскресити" динозаврів і чому відкриття – важливе

Днями учені наблизилися на один крок до того, щоб повернути до життя величних стародавніх тварин – мамонтів. Команда японських дослідників "оживила" заморожені клітини тварини, яким понад 28 тисяч років.

Раніше це вдавалося зробити лише зі значно молодшими зразками. Після успіху експерименту вчені заговорили про те, наскільки можливо по-справжньому воскресити тварину.



Ми розібралися, чи можна найближчим часом очікувати на появу живого мамонта, яких ще вимерлих тварин науковці намагаються воскресити та чому перед тим, як повертати тварину до життя, необхідно достеменно знати, чому вона вимерла. 

Як оживили клітини мамонта та що це означає для науки

Рештки дитинчати мамонта, самиці на ім’я Юка, дослідники віднайшли 2010 року неподалік від узбережжя моря Лаптєвих. Спочатку дослідники вважали, що їй не менш ніж 39 тисяч років. Однак  подальший радіовуглецевий аналіз встановив, що цифра є значно меншою і нараховує близько 28 тисяч років.  Досліджували рештки команда японських та російських учених. Проте реальних результатів вдалося досягти лише 9 років потому.

Вчені взяли 88 ядр клітин мамонта, що містили ДНК, та помістили їх до яйцеклітин миші, що були звільнені від власної ДНК. Унаслідок експерименту п’ять зразків продемонстрували біологічні реакції, що відбуваються безпосередньо перед тим, як клітини починають ділитися. Вони "ожили" – мали здатність до живлення та навіть могли правильно вибудовувати хромосоми.

"Це свідчить про те, що, незважаючи на минулі роки і глибоке пошкодження клітин, активність останніх все ще може відбуватися та їх частково можна відтворити. Досі більшість досліджень були зосереджені на аналізі викопної ДНК, а не на тому, чи функціонують ці клітини", –  наголосив один з авторів дослідження Кей Міямото.

Проте успіх експерименту є лише частковим. Адже найголовнішого – поділу клітин – не відбулося. Саме цей процес є біологічною основою життя. Він дає можливість статевого розмноження організмів з клітинної зиготи. Без цього по-справжньому оживити мамонта неможливо.



За словами одного з авторів дослідження Кея Міямото, дослідника з Університету Киндай у західній Японії, вчені знову спробують досягнути поділу клітин упродовж наступного експерименту.  Проте жодних гарантій того, що це вдасться, немає.

"Клітинні ядра Юки були пошкоджені більше, ніж ми вважали. Тому наразі відродити мамонта наряд чи вдасться", – наголошує дослідник.

Малоймовірним також є те, що мамонта вдасться оживити за допомогою технології пересадки ядер соматичних клітин, що дала життя вівці Доллі. Тож особливої надії на відродження вимерлих видів, подібно до того, як це відбулося у парку Юрського періоду, поки немає.

Чи можна оживити динозаврів

Процес повернення вимерлого виду досить складний. Для того, щоб мати хоч якусь надію на успіх, необхідно кілька умов. Перш за все потрібно мати непошкоджену ДНК тварини. Отримати її непросто.

Справа у тому, що коли організм помирає, ДНК у клітинах починає поступово руйнуватися, залишаючи по собі величезну кількість маленьких фрагментів, які треба скласти назад. В теорії, допомогти це зробити може генотип іншої, близькоспорідненої тварини. Проте жодних гарантій того, що це вдасться, не існує.



Виділити ДНК можна також лише з тих тваринних решток, яким не більше мільйона років. Потрібно також мати й близьку генетично тварину, яка могла б стати сурогатною матір’ю. У випадку з мамонтами це азійський  слон. Їхній генотип збігається на більш ніж 90 відсотків.

Саме тому якщо гіпотетично мамонта ще можна відродити, то динозаврів, які населяли Землю десятки мільйонів років тому, не так просто. Рештки, наявні у музеях, є занадто старими. Тож наразі мамонт є найстарішою давньою твариною, на повернення якої до життя є хоч якісь сподівання.

Кого ще вчені намагаються воскресити

Шанси повернути до життя тварин, які вимерли відносно нещодавно, є досить високими. Так, наприклад, 2008 року вченим вдалося оживити клітини тілацина (сумчастого вовка). Рештки тварини взяли з одного з музеїв. Згодом з них виокремили ділянку ДНК, відповідальну за утворення хрящів та "вмонтували" її у ДНК ембріону миші. Після цього клітини почали функціонувати.

Останній сумчастий вовк помер 1936 року. Вид був поширеним на острові Тасманія, однак на нього активно полювали браконьєри, що й спричинило вимирання. Однак поки що його, як і мамонта, воскресити не вдалося.



2007 року дослідникам також вдалося знайти скелет вимерлої ще у 17 столітті тварини –маврикійського додо. Одинадцять років потому дослідникам Гарвардського університету вдалося відтворити ДНК цієї тварини. Науковці прагнуть відтворити вид за допомогою споріднених птахів – гривистих голубів. Наразі вони шукають спосіб, у який можна було б реконструювати стовбурові клітини тварини та перетворити їх на яйце та сперму, що могли б дати життя додо.

Польські вчені наразі намагаються також воскресити тура. Остання самка виду загинула у Біловезькій Пущі (Польща) 1627 року. Поки що проект також не увінчався успіхом.



Проте, одну вимерлу тварину таки вдалося повернути до життя – щоправда, ненадовго. Нею став піренейський козел. Останній представник виду помер відносно нещодавно, 2000 року. Його ДНК застосували для того, щоб створити клонований ембріон, який згодом помістили усередину домашньої кози.

Вагітність минула успішно, проте дитинча загинуло через 7 хвилин після народження через проблеми з диханням.

За допомогою клонування вчені також намагаються врятувати види, що ще не вимерли, проте перебувають на межі зникнення, на кшталт білого носорога. У березні минулого року у віці 45 років у Африці загинув останній самець виду – Судан. Після цього у живих лишилися лише дві самиці.



Перед смертю у Судана взяли генетичний матеріал, а у липні 2018 року дослідникам вдалося створити у лабораторії гібридний ембріон тварини. Вони використали для цього заморожену сперму тварини і яйцеклітину самиці цього виду.

Такі ембріони мають шанс запліднити носорогів жіночої статі. Однак проект є досить недешевим і орієнтовно обійдеться у 9 мільйонів доларів.

Як розшифрування ДНК пов'язане із клонуванням

Питання повернення до життя давніх видів тварин є досить контраверсійним, адже багато з них вимерли через чинники, які можуть бути наявні і зараз й спричинити повторне зникнення популяції. Ці причини можуть бути різними – від кліматичних до антропогенних та генетичних – однак вони мають прямий стосунок до того, чи варто повертати тварину до життя.

Як зазначає дослідниця Каліфорнійського університету Бет Шапіро, що є авторкою книжки "Як клонувати мамонта" (How to Clone a Mammoth) та наразі працює над тим, щоб воскресити колись поширений вид птахів – мандрівного голуба, – повертати тварин до життя нема сенсу, якщо не знати попередньо причини зникнення.  



"У чому сенс повертати до життя тварину, якщо невідомо, з якої причини вона вимерла? Або коли ми знаємо, чому це трапилося, але не вирішили проблему?", - наголошує вона.

Відповісти на запитання, чому це трапилося, дослідникам допомагає процедура, відома як розшифровка ДНК. Саме за допомогою неї 2015 року групі вчених вдалося дізнатися, що остання популяція мамонтів страждала від інбридингу – явища, що виникає унаслідок спарювання генетично близькоспоріднених тварин.

Аналіз генів ДНК мамонта також свідчить про те, що виду навряд чи підійде сучасний клімат – тварини є звиклими до значно холоднішого.



Проте розшифровують гени не лише вимерлих тварин. Так, 2018 року австралійським ученим довелося також розшифрувати ДНК коали. Вид перебуває під загрозою зникнення, тож науковці намагалися відшукати відповідь на те, чому тварини вимирають. Унаслідок дослідження науковцям довелося визначити гени, що відповідають за імунітет та вразливість до виду хвороб.

Вони також знайшли відповідь на запитання, чому коали споживають листя евкаліпта, яке є отруйним для більшості тварин. Справа у тому, що вони мають підвищену кількість метаболічних ферментів, що допомагають їм виводити з організму отруту.

Цьогоріч вченим із США, Португалії та Росії вдалося розшифрувати геном білої акули. Виявилося, що ДНК цих тварин дозволяє їм рідше хворіти на рак.



Розшифровка генів може також допомогти людям дізнатися більше про власне походження. 2010 року дослідники німецького Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка та американської компанії 454 Life Sciences розшифрували геном неандертальця. Виявилося, що він на 99,5% збігається з людським.

Люди (за винятком корінного населення Африки) мають у своїх генах від 1 до 4% ДНК неандертальців, що стало наслідком схрещення древніх Homo Sapiens та Homo Neanderthalensis.

Нагадаємо, як повідомлялося раніше, у китайському Пекіні успішно працює компанія біотехнологій Sinogene, яка займається клонуванням домашніх тварин. Щонайменше за 380 тисяч юанів (більше 1,5 млн гривень) власники домашніх тварин можуть клонувати своїх улюбленців. Генеральний директор Sinogene Ми Цзидун заявив, що бізнес з клонування поки знаходиться на своєму початковому етапі. У його планах розширити коло послуг і, в кінцевому результаті, пропонувати редагування генів. 



 

Читать польностью: https://tsn.ua/nauka_it/uchenim-dovelosy...

Самые важные новости дня с facebook & twitter


Похожие новости

У МЗС РФ вирішили, що "в НАТО занервували", дізнавшись про наміри розмістити нові види озброєнь 0 0 0
Австрія продовжить розвивати "Північний потік-2" і купувати газ у РФ - Курц 0 0 0
У Полтаві затримано серійну крадійку, яка полювала на гаманці 0 0 0
В Киеве задержали двух "воров в законе" и российского криминального авторитета 0 0 0
Порошенко: большая честь получить награду "Международный государственный деятель" 0 0 0
Ученые нашли растение, продлевающее жизнь на 20% 0 0 0
В Киеве задержали двух "воров в законе" и российского криминального авторитета по кличке "Полузверь" (ВИДЕО) 0 0 0
Ученые выяснили, чем мужская боль отличается от женской 0 0 0
Есть контакт. Когда электромобили станут "народными машинами" в Украине 0 0 0
Квотировать нельзя помиловать. Как "чёрные списки" и квоты влияют на радио и телевидение 0 0 0