"За покупками в піжамі можуть вийти"

 Англійську почала вчити далеко за тридцять. У школі та університеті викладали німецьку. Коли приїхала до Сполучених Штатів, був шок нічого не розуміла, розповідає 51-річна психотерапевт Сніжана Вайн. П'ять років тому вийшла заміж за американського священика 60-річного Ренді ­Вайна та переїхала до штату Пенсильванія. За рік після переїзду стояла в черзі в магазині і вперше зрозуміла, про що говорять.
Живемо неподалік міста Мілфорд на перехресті трьох штатів Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія. Місцевість лісиста, багато дикої природи. Будинки сусідів розташовані далеко від нас, об'єднує спільний район проживання. На території є своя адміністрація, пошта, поліція, приватні озера, пляж, центр дозвілля, більярд, йога, читацький клуб. Бракує магазину, але за місцевим законом за містом не можна нічого продавати. Доводиться їздити за покупками у місто. Маємо триповерховий будинок, в якому три ванних, кілька спалень, вітальня, кухня, кімната з більярдом і сауна. У дворі власне озеро. В американців прийнято, що частина двору має бути під травою. Вони помішані на цьому, мають багато техніки для догляду за газоном. За дім виплачуємо кредит. Маємо середній дохід, але ці платежі майже не відчуваються.
 Не маю водійських прав і власного автомобіля, тому їжджу з чоловіком. Доводиться планувати поїздку так, щоб за раз встигнути зробити всі справи. Громадського транспорту немає, в кожній родині по два-три авто, продовжує Сніжана.
Найбільша проблема відсутність тротуарів. Гуляю узбіччям. Поліцейські зупиняються. Питають, чи все гаразд. Якось пропонували підвезти. Тут пішки ніхто не ходить. Американці на прогулянку їдуть у парк. Якось пішла, він відкритий до сьомої вечора. Погуляла, коли стемніло, пішла на вихід. А хвіртка вже на замку. Телефона не мала, чоловікові не сказала, куди йду. Спробувала знайти дірку в паркані. Але все добротно зроблене, паркан високий не перелізу. Почала кричати. Недалеко гуляла дівчина з собакою, змогла пояснити їй ситуацію. Прийшла людина, яка замкнула двері. Каже, побачила, що біля парку немає машин, і зачинила хвіртку. Вона навіть і подумати не могла, що хтось пішки прийшов до парку.
В лісі на деревах висять таблички "Прохід заборонено". Усе є приватною власністю, яку тут поважають. Якщо зайдеш на чужу землю, доведеться спілкуватися з поліцією. У Пенсильванії на узбіччях є знаки "Зроби Пенсильванію красивою". Чоловік мене сфотографував біля такої вивіски і виставив в інтернеті. Написав: "Тримаю Пенсильванію красивою привіз сюди українську жінку".
 Багато подорожуємо. У весільну подорож полетіли до Лондона. Побували у 12 штатах США. Кожен чимось відрізняється: люди, спосіб спілкування. Цьогоріч летимо до Аргентини, каже Сніжана Вайн.
Ренді стежить за здоров'ям. Якось запитала: "Чому так часто ходиш до лікарів? Хіба хворий?" У них це за правило двічі на рік сходити до сімейного лікаря на консультацію. Також намагаємося дотримуватися здорового харчування.
Українок тут цінують за економність та невибагливість. Американка панчоху з діркою викине, а ми зашиємо. Одягу в Сполучених Штатах не купую, все маю з України. Приходжу в супермаркет, а мені компліменти жінки роблять: "Боже, яка ти гарна!" Вони за покупками в піжамі можуть вийти.
Приємно вразила система забезпечення старості. Американські пенсіонери щасливі, бо держава про них дбає. За життя мають можливість заощаджувати гроші. Після 70 років розмір пенсії щороку збільшується. Моєму свекрові 89. Близько 20 років тому він разом із дружиною вирішив переселитися в спільноту для літніх людей. Перед цим продали родинний будинок і купили там помешкання. Свекор працював усе життя інженером, виховав трьох синів. Зараз має все, що потрібно. Живе у п'ятикімнатній квартирі на території спільноти під постійним наглядом медиків. До пенсіонерів двічі на тиждень ходять перукарі, всі мають доглянутий вигляд. На території є три ресторани, куди виходять у вечірніх нарядах. На свята лунає жива музика.
Допомагає пережити еміграцію
 До переїзду в Сполучені Штати готувалася з психотерапевтом. Казала, що житиму на дві країни. Але розуміла, що це нереально, говорить Сніжана Вайн. Перед виїздом з України прощалася з друзями, родичами, місцями, вуличками, якісь справи закривала. Не кожен емігрант має на це час.
Період адаптації треба правильно проходити. Розуміти, як себе реалізувати. Легко молодим людям, бо починають практично з нуля. А от успішний лікар приїздить сюди і навіть медбратом одразу не влаштується. Треба вчитися заново. Нікого не цікавить, ким ти був удома.
Працюю психотерапевтом в інтернеті. Консультую українців та місцевих жителів, проводжу семінари по еміграції. Звертаються жінки, які хочуть вийти заміж за американців. Є клієнти з Угорщини, Голландії, Росії. Основні теми вміння прийняти інший стиль життя. Емігрантам із цим складно. Люди сюди приїжджають і починають жити за своїми порядками. Не вміють пристосуватися до іншого, сприймають усе як чуже. Під час консультацій обговорюємо, що потрібно виправляти. У США багато українців по 20 років живуть відокремленими спільнотами, не вчать англійської.

Читать польностью: https://gazeta.ua/articles/people-newspa...

Самые важные новости дня с facebook & twitter


Похожие новости

"Пес войны!" Откровения Стрелкова о зверствах на Донбассе разгневали украинцев 0 0 0
"Космос!" Полуголая звезда российских сериалов похвасталась идеальным телом 0 0 0
Кем на самом деле были "дятловцы": всплыли сенсационные данные 0 0 0
Що обов'язково варто їсти жінкам, які подолали рак грудей 0 0 0
Гройсман готовий до співпраці із Зеленським 0 0 0
Выборы в ЕП: Поражение социал-демократов и триумф "зеленых" в ФРГ 0 0 0
Власник англійського "Ньюкасла" погодився продати його шейху з ОАЕ 0 0 0
Хитра система: чому в Китаї немає боргів за послуги ЖКГ? 0 0 0
Александр Белоносов и гр. Фокстрот 0 0 0
Есть контакт. Когда электромобили станут "народными машинами" в Украине 0 0 0