Путін оточив Україну з усіх боків і готовий сам себе «провокувати»

Ситуація в Азовському морі продовжує залишатися напруженою. Часткова блокада кораблів в районі Керченської протоки означає, що конфлікт найближчим часом навряд чи буде врегульовано. Скоріше навпаки.
Путін може «спровокувати» себе сам
Те, як будуть розвиватися події в Азовському морі - це лише одна частина політичного ландшафту. Путін має - і ніхто цього не заперечує - далекосяжні стратегічні цілі. Ці нагнітання в окремих регіонах - ситуативні кроки. Чого він домагається? Шляхом загострення ситуації в Азовському морі обрізати частину експортного потенціалу України. Це викличе невдоволення на тих підприємствах, які працюють в Маріуполі. Тобто, мова йде про нагнітання внутрішньо-політичної ситуації в даному регіоні і всередині України в цілому.
Це і є тактика його дій - тиск не тільки зовнішній, але й зсередини. Чому саме так він діє? Він бачить слабкі місця у противника, і намагається досить раціонально розподілити ресурси. Якщо мети можна досягти меншими силами, то їх він і задіє. У нього на кордоні з Україною стоїть угрупування в 80 тисяч чоловік, також є угруповання в Криму, у Придністров'ї. Якщо потрібно, прокинуться ті сплячі осередки, які є всередині України, також є кордон з Білоруссю. Ми оточені з усіх боків. Ті, хто сумніваються, що Білорусь може підтримати такі дії, то я більш ніж упевнений: це буде перший подарунок Путіну. Там ґрунт уже підготовлений, і Лукашенко особливо йому не заважає. Інакше там вже давно б все сталося...
З цих гострих ситуацій в окремих регіонах складається загальна картина. Головна мета Путіна - не знищили Україну, так як це зробити неможливо, але зробити Україну своїм сателітом - не пустити її в ЄС, НАТО. Щоб вона була на орбіті Росії - це можна зробити або завоювавши її повністю, або підпорядкувавши своїм цілям, підпорядкувавши політичне керівництво, в результаті чого вся політика буде спрямована на користь РФ. Причому за наші ж гроші.



Говорити про те, що Путін до виборів зберігатиме таку ж стратегію, щоб розуміти, чи зможе він домовлятися з новим керівництвом країни - складно. Тут сидять його люди, які чітко доповідають, що відбувається. Він відстежує всі політичні рухи, і якщо буде потрібно - відбудеться загострення ситуації. Все залежить тільки від його рішення. І тут не варто говорити: мовляв, не потрібно було його провокувати в Азовському морі. Це не має різниці: він сам себе «спровокує», якщо тільки йому це буде потрібно.
Як вирішити ситуацію в Азовському морі
Перше - ініціатива розширення місії ОБСЄ. Давайте згадаємо роботу місії на Донбасі. Якщо ми спостерігаємо обмежені результати в сухопутному варіанті, то де вона візьме кошти для морського моніторингу - незрозуміло. Одними безпілотними апаратами навряд чи можна домогтися серйозних результатів. Їх одразу збиватимуть, і кожна сторона звинувачуватиме одна одну. Якщо уважно почитати мандат цієї місії, то там не вказано, що необхідно тільки фіксувати факти і не робити ніяких висновків.
Друге - звернення МЗС України до держав-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії Росії проти України. Це не більше, ніж політичний документ: він не є юридично зобов'язуючим, і саме в такому статусі він підписувався. Тобто, ніхто не хотів брати на себе якусь відповідальність. Тому там зафіксовано запевнення про те, що не буде порушений суверенітет і територіальна цілісність країни.
Зараз можна закликати до політичної совісті, але юридично вони нічого не зобов'язані робити. Єдине, до чого потрібно було вдаватися - до механізму, який там прописаний. Це консультації, за які зараз просить Україна. Безумовно, вони не можуть зіграти вирішальну роль в цьому процесі. І Росія точно не братиме участь у цих консультаціях. Це недолік не тільки цього документа, але й всієї практики підписання таких договорів. По пальцях можна перерахувати юридично зобов'язуючі багатосторонні документи. Двосторонні - працюють. Але як тільки з'являється третя сторона, юридична відповідальність розмивається. Але для міжнародного «галасу» заклик до консультацій - це непоганий крок.
Третє - заяви Петра Порошенка про необхідність збільшення присутності НАТО в Чорному морі, можливо, і в Азовському морі. З боку України - це сильний крок. Зокрема, запросити відвідати Бердянськ, тому що там буде військово-морська база. Я б тільки утримався від односторонніх запрошень. Це повинно бути заздалегідь обумовлено на двосторонній основі з американським керівництвом хоча б на рівні того, що вони готові обговорити це питання. Тоді б це виглядало більш політично належно. Цей крок потрібен, щоб довести суверенітет над територіальними водами в Азовському морі. Було б добре, якби це реалізовувалося не тільки під час воєнного стану, а на постійній основі, поки ми маємо такого сусіда як Росія.

Читать польностью: https://glavcom.ua/columns/sungurovskiy/...

Самые важные новости дня с facebook & twitter


Похожие новости

У Росії заявили, що Україна здійснює проти них агресію 0 0 0
Офіційний курс гривні встановлено на рівні 27,43 грн/долар 0 0 0
На сьогодні встановлено ціну на банківські метали 0 0 0
Михальчишин побачив у Балашові конкурента військкоматів 0 0 0
Екс-нардепа Шепелєва перед судом перевели зі слідчого ізолятора СБУ 0 0 0
Коломойський назвав "Дніпро" збитковою командою 0 0 0
Україна піднялась в рейтингу Forbes серед країн з найкращими умовами для ведення бізнесу 0 0 0
Курс на Європу чи на Азію: чи варто в Україні скорочувати робочий тиждень? 0 0 0
Декомунізація по-албанськи. ФОТО 0 0 0
Богословська – за конфіскацію енергоактивів держави, які належать росіянам 0 0 0